скажіть
це я
14 червня 2009 @ 13:28
14 червня 2009 @ 10:32
13 червня 2009 @ 18:30
13 червня 2009 @ 17:37
13 червня 2009 @ 14:51
 |
| From washington_dc |
торік у вашінгтоні
(щойно допетрала, коли рилася в альбомі на пикасі)
13 червня 2009 @ 11:16
"Что Вы думаете? Все мои ребята, с которыми мы пять лет вместе работали, с которыми я не один ящик водки выпил, не думая, в тот же день перешли с моими клиентами к конкуренту. Бухгалтер не сошлась с конкурентом по зарплате: устроилась к каким-то знакомым. И только Паша и Коля, молодые парни после армии, остались в фирме. Сказали остальным, что они не крысы, чтобы с тонущего корабля бежать, и не дали им забрать из офиса документы и компьютеры"
пише у сьогоднишньому топі товариш метасатаніст![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif)
fritzmorgen
десятки стурбованих блогерів його коментують
а решта тисячників роздає власні рецепти як втриматися на плаву
- можна смакувати людські нещастя (з 15-ти топових записів три кримінально-трагічні. загінула дитина, зник хлопець, когось обікрали)
- можна вишати великі і яскраві фотки (репортажні як у другого, зіркові яу у радулової), а потім на хвилі загального захвату пхати пости про новий мобільник
- а ще можна розводити скандали з нічого. днями тьома ображався, що в українських маркетах кульочки платні. серйозно обговорював ступінь жлобства хохлів
карочє, треба якось крутитися
щоб не знудитися і не втратити товариство, доводиться пліткувати, скандалити и сіяти навколо себе красівості
(+бонус - хохлосрач у каментах)
пише у сьогоднишньому топі товариш метасатаніст
fritzmorgen десятки стурбованих блогерів його коментують
а решта тисячників роздає власні рецепти як втриматися на плаву
- можна смакувати людські нещастя (з 15-ти топових записів три кримінально-трагічні. загінула дитина, зник хлопець, когось обікрали)
- можна вишати великі і яскраві фотки (репортажні як у другого, зіркові яу у радулової), а потім на хвилі загального захвату пхати пости про новий мобільник
- а ще можна розводити скандали з нічого. днями тьома ображався, що в українських маркетах кульочки платні. серйозно обговорював ступінь жлобства хохлів
карочє, треба якось крутитися
щоб не знудитися і не втратити товариство, доводиться пліткувати, скандалити и сіяти навколо себе красівості
(+бонус - хохлосрач у каментах)
08 червня 2009 @ 20:27
С одной стороны, у японцев много источников. У них там Чхонрён (http://www.agentura.ru/dossier/russia/p
Беда, однако, в том, что именно японцы производят весь информационный шум. Япония – главный производитель журналистских уток по КНДР. То есть, почти все подтвердившиеся сообщения о переменах во внутренней политике СК впервые появились в японских СМИ. С другой стороны, на каждое подтвердившееся сообщение приходится десяток (а то и больше) неподтвердившихся. С тем же наследованием – сначала были сообщения о том, что наследником будет Ким Чонъ-нам. Потом – те же японские СМИ с полной уверенностью сообщали, что уже принято ужасно секретное решение о назначении Ким Чонъ-чхоля. Потом – те же издания уверенно вешали, что назначен Чанъ Сонъ-тхэк. Короче, всех кандидатов перебрали. Посему особых оснований верить их сообщениям нет, слишком велик процент дезинформации. Полагаю, что губит их именно привычка платить информаторам – велик соблазн что-то выдумать.
СК элита едет на тигре. И опасно, и вечно так продолжаться не может, и слдезать надо - а как? Никто не знает.
мшфtttkkk
Беда, однако, в том, что именно японцы производят весь информационный шум. Япония – главный производитель журналистских уток по КНДР. То есть, почти все подтвердившиеся сообщения о переменах во внутренней политике СК впервые появились в японских СМИ. С другой стороны, на каждое подтвердившееся сообщение приходится десяток (а то и больше) неподтвердившихся. С тем же наследованием – сначала были сообщения о том, что наследником будет Ким Чонъ-нам. Потом – те же японские СМИ с полной уверенностью сообщали, что уже принято ужасно секретное решение о назначении Ким Чонъ-чхоля. Потом – те же издания уверенно вешали, что назначен Чанъ Сонъ-тхэк. Короче, всех кандидатов перебрали. Посему особых оснований верить их сообщениям нет, слишком велик процент дезинформации. Полагаю, что губит их именно привычка платить информаторам – велик соблазн что-то выдумать.
СК элита едет на тигре. И опасно, и вечно так продолжаться не может, и слдезать надо - а как? Никто не знает.
мшф
tttkkk 30 травня 2009 @ 12:43
ні, це не склад ляльок чи солдатиківі усі живі-здорові
(ну, майже всі)
це південно-корейська поліція відпочиває після похорону колишнього президента
нещасний но му хйон, доведений довідчаю звинуваченнями у корупції, кинувся зі склелі
тепер уся країна за ним плаче, а чинного гаранта обпльовує
фото АР, via drugoi
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/community.gif){kind=small}
30 березня 2009 @ 12:16
1. Крихти поваги
Чудовий концерт пречудового гурту "Крихітка Цахес" відбувся цієї суботи у старому ботанічному саду міста Києва. Акустичний, екологічний. І повний розчарувань для щонайменше "80 осіб, що були змушені повернути квитки і не змогли побачити виступ". За первісним задумом люди мали збиратися в оранжереї (її добре видно на рекламі). Але вже за кілька днів до виступу стало ясно, що квитків продано забагато. Але ж погода хороша - і решті народу пропонують спостерігати за дійством надворі з екрану (за вдвічі
меншу плату). Варіант. Але квитків в оранжерею при цьому з продажу не вилучають.
День Х. В саду збирається натовп. Швидко стає зрозуміло, що місця в приміщенні замало. Гостей тримають за парканом, пускають самих лише журналістів. За годину збентежена дівчинка виголошує - місць немає, слухайте концерт звідси або ідіть на вхід і здавайте квитки. Ані пояснень, ані особливих вибачень. Страшенно кльово. Ми проїхали півміста, щоби потусити на холоді в натовпі. Квитки здали, поїхали автобусом на Контрактову вечеряти. Крихти самоповаги збереглися. Поваги до організаторів - жодної, до гурту - самі лише ???? Письмові вибачення сумнівів не розвіяли.
Ми не винні - то все організатори. І їх покарано.
2. Нано-булка
Затишна мережа "Віденські булочки" балує киян смачною випічкою не перший рік. Для панянок тістечка, для панів бутерброди і варіації. Цієї неділі нас потішили нечуваною рокішшю. НАНО-БУЛКА!!!! Щоправда, сам заклад приховує технологічне диво під скромною назвою "рустик із сиром та шинокю". Але не дайте себе ошукати, не впустіть таємницю. Шинку у тісті ані розгледіти, ані внюхати. Та не подумайте чого, вона там таки є. Лишень "добряче помелена", як повідомила нам пані адміністраторка. А хлопчик на касі перед тим сказав: "Нічо не знаю, ми ж їх не печемо. Що привезли, то й продаєм"
Щоправда, рустик таки замінили на сосику в тісті. Чи було у тій сосисці м"ясо, ми вирішили не перевіряти.
3. Доколє??
Доколи зірки шоу-бізу гратимуть у богему та інтелігенцію? "Ми люди творчі і нічого не розуміємо у ваших бізнесах-організаціях!" Коли музиканти усвідомлять, що гурт - це не лише вокаліст з гітаристом. Це також і менеджмент. Коли наша сфера послуг позбудеться цього клятого совкового "беріть що є і не пиздіть"? Може, тоді, коли ми не будемо брати все, що валяється під ногами??
Чудовий концерт пречудового гурту "Крихітка Цахес" відбувся цієї суботи у старому ботанічному саду міста Києва. Акустичний, екологічний. І повний розчарувань для щонайменше "80 осіб, що були змушені повернути квитки і не змогли побачити виступ". За первісним задумом люди мали збиратися в оранжереї (її добре видно на рекламі). Але вже за кілька днів до виступу стало ясно, що квитків продано забагато. Але ж погода хороша - і решті народу пропонують спостерігати за дійством надворі з екрану (за вдвічі
меншу плату). Варіант. Але квитків в оранжерею при цьому з продажу не вилучають. День Х. В саду збирається натовп. Швидко стає зрозуміло, що місця в приміщенні замало. Гостей тримають за парканом, пускають самих лише журналістів. За годину збентежена дівчинка виголошує - місць немає, слухайте концерт звідси або ідіть на вхід і здавайте квитки. Ані пояснень, ані особливих вибачень. Страшенно кльово. Ми проїхали півміста, щоби потусити на холоді в натовпі. Квитки здали, поїхали автобусом на Контрактову вечеряти. Крихти самоповаги збереглися. Поваги до організаторів - жодної, до гурту - самі лише ???? Письмові вибачення сумнівів не розвіяли.
Ми не винні - то все організатори. І їх покарано.
2. Нано-булка
Затишна мережа "Віденські булочки" балує киян смачною випічкою не перший рік. Для панянок тістечка, для панів бутерброди і варіації. Цієї неділі нас потішили нечуваною рокішшю. НАНО-БУЛКА!!!! Щоправда, сам заклад приховує технологічне диво під скромною назвою "рустик із сиром та шинокю". Але не дайте себе ошукати, не впустіть таємницю. Шинку у тісті ані розгледіти, ані внюхати. Та не подумайте чого, вона там таки є. Лишень "добряче помелена", як повідомила нам пані адміністраторка. А хлопчик на касі перед тим сказав: "Нічо не знаю, ми ж їх не печемо. Що привезли, то й продаєм"
Щоправда, рустик таки замінили на сосику в тісті. Чи було у тій сосисці м"ясо, ми вирішили не перевіряти.
3. Доколє??
Доколи зірки шоу-бізу гратимуть у богему та інтелігенцію? "Ми люди творчі і нічого не розуміємо у ваших бізнесах-організаціях!" Коли музиканти усвідомлять, що гурт - це не лише вокаліст з гітаристом. Це також і менеджмент. Коли наша сфера послуг позбудеться цього клятого совкового "беріть що є і не пиздіть"? Може, тоді, коли ми не будемо брати все, що валяється під ногами??
слухаю: "я провалю завдання"
04 березня 2009 @ 11:37
Тендітна лялечка ліворуч - це велика китайська імператриця Цисі (щось на зразок Роксоланни і королеви Вікторії в одній особі). Принаймні такою - молодою і сильною - володарку бачить канадська художниця Марина Бичкова. Лялька ще не готова, але вже прекрасна.Цисі і справді, кажуть, була гарненька. Хоча геть не за китайськими мірками. Висока, струнка, із овальним обличчям. Як і усі манчжурки мала звичайні ноги, не скручені жіночими черевичками. Такою дівчина потрапила до імператорського палацу, там була звичайною наложницею, але змогла причарувати старого правителя. Улюблена дружина, вона народила імператорові спадкоємця (хоча подейкують, просто забрала дитину у якоїсь наложниці). Пережила старого чоловіка, а потім і сина. Попри опір шляхти і всупереч усім законам призначила новим правителем малого племінника, а потім правила від його імені. Цисі не любила іноземців, але захоплювалася "європейськими штучками". Потроху курила, багато фотографувалася, а якось навіть спробувала проїхатися на велосипеді. Зрештою, після наглої смерті мператора, померла і сама. Точні причини і обставини невідомі.
Детальніше про історію великої імператриці можна почитати на українській та англійській Вікі.
02 березня 2009 @ 21:45
Западные СМИ стараются представить дело так, что средневековому мракобесию талибов в Афганистане противостоят лишь оккупационные войска стран НАТО и режим Хамида Карзая. "Советские" номенклатурные историки сознательно замалчивали участие коммунистов в Освободительной войне и рисовали марионеточный режим НДПА – партии "Ватан" единственным противником реставрации в стране религиозного обскурантизма и феодальных порядков. Однако в Афганистане и среди афганской эмиграции уже 44 года действует коммунистическое движение, ставящее целью преодоление вековой отсталости страны и борьбу со средневековым религиозным мракобесием. Возможно, афганские коммунисты не столь многочисленны, однако, несмотря на три оккупации (для многих афганцев режим талибов – всего лишь прикрытие оккупации страны пакистанскими спецслужбами) им как минимум удалось не исчезнуть из политической жизни страны, достичь организационного единства и сохранить преемственность. В условиях Афганистана последних тридцати лет и это уже немало.
розлогіше - отут, від юзераomniamea2007
розлогіше - отут, від юзера
omniamea2007 21 лютого 2009 @ 21:10
Скандали-вакцини-щеплення?
От вам шикарний плакат із колекції Нью-Йоркської державної бібліотеки.
"Мати й батько в тому винні,
Що ходжу я в дзюботинні.
Як би віспу прищепили,
Тоб калікой не зробили."
Шкода, до картинки цієї нема супровідної інформації. Що це, зівдки?
Зате є галерея of Russian and Ukrainian posters, 1917-1921
ENJOY!!!
19 лютого 2009 @ 14:33
Наснилася мені учора дивна історія. На роботу довелося вставати хвилин на 20 раніше, і будильник вихопив просто із глибоко сну.
Засніжена місцина десь у горах. Казковий пейзаж. Група дітей. Ми дивимося на них згори. Звідкись (наче з неба) лунає розмова:
- Експедиція на північ була вдалою. Ми знайшли дзеркало, але його мало. Треба вкласти ці шматки у дитячі серця. ЦЕ буде боляче, але нічого. Діти плакатимуть, і їхні сльози можна використати як зброю проти Чудіща.
- Але ж дітям буде боляче!!!!
- Тобі що до того??
Зелена галявина. Дві великі сили.
- (якщо тобі їх шкода), віддай мені власну дитину!
Він миттєво робить їй дитину. Як в сагах і міфах. За мить із піхви випадає лише дитячий ніс. Він шаленіє: "Де решта?? Я вирву твоє обличчя замість цього!!" Вириває.
Дзвонить будильник і я прокидаюся. 03:45. Час на роботу.
08 лютого 2009 @ 14:13
«Чудова назва для хорошого фільму, яка однак ніяк не відповідає його змісту», - так пише милий сайт БрітМувіз, і пише дуже влучно. Так, сцена там є. Та лише як тло, елемент декору. Є страхи. Але ніхто не боїться власне сцени. Навіть образний страх відкритися чи вийти на люди не в‘яжеться з жодним героєм. По-своєму, всі дуже чесні. І убивці, і лицеміри, і шантажисти.
Альфред Хічкок зняв «Страх» у 50-му під час нетривалого повернення на батьківщину. Ще двадцять років потому він не зніме в Британії жодного кадру. Уся робота за океаном, в Голівуді та кольорі. А поки що – чорно-біла історія на багато хвилин. Детективна драма, яка непомітно перетворюється на комедію становищ.
Молодій акторці Єві Гілл телефонує схвильований приятель: «У мене проблеми». Закохана дівчина кидається на допомогу. В машині Джонатан Купер розповідає (дооовгий флешбек): його коханка - зірка музичної сцени Шарлота Інвуд - випадково вбила свого чоловіка просто у родинній спальні. Щоб врятувати коханку, Джонатан їде на місце злочину за чистою сукнею. Випадково зустрічає покоївку і тепер змушений тікати. Єва з головою кидається у справу. Переховує друга, втирається у довіру до поліції та суперниці. На невідомо якій хвилині саспенс розчиняється у повітрі. Красиві сукні, зваблива Шарлотта, наївна та кумедна Єва. Шикарні чоловіки (приморожений Джонатан із зовнішністю мачо та енергійний поліцейський Вілфред Сміт з осяйною посмішкою).
Далі - про колишню дружину Рональда Рейгана, екс-чоловіка Елізабет Тейлор та фотографії незрівняної Марлен Дітріх.
08 лютого 2009 @ 12:23
Пропустила страшенно важливу новину. Тиждень тому мексиканська поліція зняла звинувачення із красуні Лаури Цуньїги: "жодних доказів її зв"язку зі злочинцями немає". Краля, яку перед самим новим роком схопили у компанії наркоторговців, тепер на свободі. Але вже без титулу "Королева Іспанської Америки-2008". Корони її позбавили завчасно, ще до висновків поліції. "Опорочіла званіє", - кажуть. Ібо нєфіг принцесам мати справу із хуліганами, їздити за покупками до Колумбії та брати з собою пацанів і кілька десятків дтисяч доларів. А потім казати: "Я не знала про злочинні зв"язки свого нареченого". Не можна принцесі бути такою дурною.Про початок історії можна почитати тут і тут.
05 лютого 2009 @ 13:20
У час, коли британський гуру саспенсу Альфред Хічкок починав знімати перші свої звукові фільми, посередині між двома світовими войнами, фактично у розпал Великої Депресії, геніальний продюсер і майбутній герой-авіатор Говард Гьюз зняв "Янголів пекла". Блокбастер вартістю у чотири (!!!) мільйони довоєнних доларів, тривалістю у майже півтори години, частково розфарбований у рожеве і синє.Це історія про двох братів-британців та звабливу буфетчицю, про їхнього друга-німця, що змушений воювати з колишніми побратимами. Перша світова, мирне життя, гулянки та воєнні бази. Усі чоловічі герої - мужні льотчики. Єдина жінка - пишна білявка із дуууже вільною мораллю. Дерев"яні літачки, дерижаблі та драматичний фінал.
Пишуть, що Гьюз зжив зі світу двох режисерів, щоби зрештою самому зняти цей фільм. На середині зйомок він вирішив, що кіно мусить бути звуковим. Сказано зроблено. Щоправда, довелося змінити головну акторку. Перша буфетчиця мала стійкий норвезький акцент. Для сцени фінального бою Гьюз запросив справжніх льотчиків-ветеранів. Коли ж ті відмовилися, взявся за справу сам. Літак розбив, але відбувся дрібними травмами.
Прем"єра "Янголів пекла" відбулася 24-го травня 1930-го року у Голівуді. За півроку стрічка зібрала у прокаті 8 мільйонів, удвічі більше за свій бюджет. Оскара "Янголам" так і не дали. Щоправда, потім - процес зйомок відтворили у "Авіаторі" з Леонардо ді Капріо. До біса, доведеться і це колись подивитися)))
12 січня 2009 @ 19:55
| Итак, Вы — Эрик Формэн |
 Вы — доктор Эрик Формэн. Воплощение здравого отношения к жизни (к счастью, не только здравого смысла). Профессионал и даже отчасти карьерист, олицетворение американской мечты — целеустремленный и организованный. Дорожит правилами общежития и общественным мнением, считает, что правила существуют отнюдь не для того, чтобы их нарушать. Не чужд карьеризма в лучшем смысле этого слова. Готов нести ответственность за принятые решения. Не считает, что плохой мир лучше доброй ссоры. Но при этом добр, заботлив и сочувствен. |
| Пройти тест |
10 січня 2009 @ 21:47
1. сьогодні у одного мого колеги був день народження
2. одна моя колега народила сина
3. і ще одна дівчинка - померла. ми ніколи не були друзями, але сумно, дуже сумно
(прощавай, Оля Байда!)
2. одна моя колега народила сина
3. і ще одна дівчинка - померла. ми ніколи не були друзями, але сумно, дуже сумно
(прощавай, Оля Байда!)
01 січня 2009 @ 22:02
Across the Universe (2007)
this movie is f..n cool.
it made my december
я люблю мюзикли і романтичне кіно, тащуся від ретро і стилізацій під нього
це несмак і це модно. але пофіг
я вірю такому кіну
я вірю джуду - молодому і до біса смпатичному ліверпульцю, без особливих ідеалів і надій намайбутнє.
я вірю люсі - зразковій школярці у білих шкарпетках, слухняній донечці американських батьків і прихованій бунтарці
я вірю максу - який не хоче жити за лекалом родини. він такий крутий, і такий дурник
я вірю пруденс. вона постійно закохується не у тих
сексі сейді, вінйа у в"єтнамі, убивства і тероризм від пацифістів. на десерт - наркотики і хепі-енд
б... Я ХОЧУ ВІРИТИ такому кіну
а ще - цсі ці чудові люди постійно співають пісні бітлз
і це неймовірно
відчуваю: 
але трохи сумно
але трохи сумно27 грудня 2008 @ 11:08
Усім, кому цікаво. нові подробиці із життя мексиканської красуні Лаури Зуньїги. Зараз вона сидить під домашнім арештом. А організатори конкурсів чекають на висновки слідства, щоби вирішити, чи позбавляти дівчину корони. Тим часом проблему нарко-грошей і шоу-бізнесу обговорюють на найвищому рівні. Аж у парламенті Мексики.Поруч із Лорочкою - її наречений, той самий, що обіцяв звозити на шопінг.
25 грудня 2008 @ 14:37
От вам і рецепт Доктора Грегорі Хауза))
смертельний недолік та внутрішні демони
(а загалом стаття дуже цікава)
24 грудня 2008 @ 18:22
У Мексиці затримали королеву краси. В компанії наркоторговців. У машині, напханій зброєю та доларами. На десерт вантаж марихуани. Дівчинка каже - їхала з другом до Колумбії на шопінг. А їй не вірять.
Міс Штату Синалоа. Королева Іспанської Америки. Прекрасна і неповторна, як і усі дівчата Кульякана.
Про неї навіть сторінка у Вікіпедії є.
(фоток багато, але жж глючить, тож ви їх не побачите)
Я знал Кульякан… В этом городе… незаконная деятельность сплошь и рядом – общественное убеждение и образ жизни («идти против закона – семейная традиция», как поется в одной наркобалладе)…
Многие местные служители закона – и судейские, и полиция, и многие другие – состояли на жалованье у наркомафии, прятали в кейсы дармовые пакетики кокаина и бесплатно пили в тавернах, а за это прикрывали главарей или воплощали в жизнь здоровый принцип: живи, получай свой кусок и давай жить другим, если не хочешь перестать жить.
Тереса оружия не любила, но как всякий в Синалоа – мужчина, женщина или ребенок, - умела с ним обращаться.
Болтун окончил свои дни со связанными за спиной руками и пластиковым пакетом на голове – так же, как его отец, мать и сестра: наказывая предателей, мафия всегда действовала основательно…
… на этой земле, где насильственная смерть естественна: двадцать тысяч песо за рядового покойника, сто тысяч – за полицейского или судью, а бывает, что и бесплатно, если нужно выручить товарища.
Там, где контрабанда наркотиков давно вышла из подполья, превратившись в объективно имеющий место социальный фактор, доллар-другой, переданный в нужные руки, сослужил мне хорошую службу в разных специфических ситуациях, вследствие которых любопытный чужак без рекомендаций вполне может оказаться где-нибудь в реке… с пулей в голове.
Артуро Перес-Реверте. Королева Юга: Роман / Перевод с исп. Н. Кирилловой. - М.: Эксмо, 2008. - 592 с.
Міс Штату Синалоа. Королева Іспанської Америки. Прекрасна і неповторна, як і усі дівчата Кульякана.
Про неї навіть сторінка у Вікіпедії є.
(фоток багато, але жж глючить, тож ви їх не побачите)Я знал Кульякан… В этом городе… незаконная деятельность сплошь и рядом – общественное убеждение и образ жизни («идти против закона – семейная традиция», как поется в одной наркобалладе)…
Многие местные служители закона – и судейские, и полиция, и многие другие – состояли на жалованье у наркомафии, прятали в кейсы дармовые пакетики кокаина и бесплатно пили в тавернах, а за это прикрывали главарей или воплощали в жизнь здоровый принцип: живи, получай свой кусок и давай жить другим, если не хочешь перестать жить.
Тереса оружия не любила, но как всякий в Синалоа – мужчина, женщина или ребенок, - умела с ним обращаться.
Болтун окончил свои дни со связанными за спиной руками и пластиковым пакетом на голове – так же, как его отец, мать и сестра: наказывая предателей, мафия всегда действовала основательно…
… на этой земле, где насильственная смерть естественна: двадцать тысяч песо за рядового покойника, сто тысяч – за полицейского или судью, а бывает, что и бесплатно, если нужно выручить товарища.
Там, где контрабанда наркотиков давно вышла из подполья, превратившись в объективно имеющий место социальный фактор, доллар-другой, переданный в нужные руки, сослужил мне хорошую службу в разных специфических ситуациях, вследствие которых любопытный чужак без рекомендаций вполне может оказаться где-нибудь в реке… с пулей в голове.
Артуро Перес-Реверте. Королева Юга: Роман / Перевод с исп. Н. Кирилловой. - М.: Эксмо, 2008. - 592 с.
09 грудня 2008 @ 17:59
( ... )В последние годы в китайских университетах стали появляться... марксистские кружки. ( ... )
Однако оказалось, что некоторая часть нынешних китайских студентов воспринимает эту марксистскую премудрость вполне всерьёз. Оно и понятно: в социальном отношении нынешний Китай слишком уж похож на те страны, в которых марксизм возник полтора столетия назад. "Юноши бледные со взором горящим" видят огромное имущественное неравенство, снижение возможностей для социальной мобильности, дискриминацию низов, особенно рабочих-мигрантов, отсутствие каких-либо социальных гарантий, слабую юридическую защиту трудящихся( .... )
viatttkkk
Однако оказалось, что некоторая часть нынешних китайских студентов воспринимает эту марксистскую премудрость вполне всерьёз. Оно и понятно: в социальном отношении нынешний Китай слишком уж похож на те страны, в которых марксизм возник полтора столетия назад. "Юноши бледные со взором горящим" видят огромное имущественное неравенство, снижение возможностей для социальной мобильности, дискриминацию низов, особенно рабочих-мигрантов, отсутствие каких-либо социальных гарантий, слабую юридическую защиту трудящихся( .... )
via
tttkkk